Шкіра у Vintage Story не випадає з тварини. З неї знімають сиру шкуру, і її кілька разів запечатують у бочці: спершу у вапняній воді або розведеній бурі, потім у слабкому таніні, потім у міцному. В одній бочці тримають лише один розмір. Мала, середня, велика і величезна п’ють різний об’єм, і змішувати їх не можна.
Шкури падають із диких і свійських тварин. Розмір написаний на предметі.
Тваринництво: ефективне розведення
Що потрібно
Бочка вміщує 50 літрів, це п’ять дерев’яних відер. Відро несе 10 літрів, миска один. Рідину переливають правою кнопкою. Вапно мелють у жорнах: камінь вапняку, крейди або мармуру дає одне вапно, мушля дві. Шматок бури дає дві порошкові бури. Вапно також продає торговець крамом.
Негашене вапно для шкіри не потрібне. Його печуть із вапна заради розчину для мурування і штукатурки. У бочку кладуть звичайне вапно або порошкову буру.
Танін вариться лише з колоди дуба або колоди акації. Інше дерево бочка не бере. Ще потрібен ніж, щоб вискоблити шкуру після першої ванни.
| Розмір шкури | Рідини на одну шкуру | Скільки влізе в 50 л | Шкіри з однієї |
|---|---|---|---|
| мала | 2 л | 25 | 1 |
| середня | 4 л | 12, два літри лишаться | 2 |
| велика | 6 л | 8, два літри лишаться | 3 |
| величезна | 10 л | 5 | 5 |
Зайці й дитинчата дають малу шкуру. Дорослі вовк і гієна середню. В оленя, кози, свині й вівці розмір залежить від самої тварини: у здобичі бувають мала, середня і велика. Лось частіше дає велику. Лисиця, песець і єнот — це окремі малі шкури, не загальний предмет. Ведмежа шкура теж окрема, з головою.
Вапно чи бура
На кожен літр води потрібне одне вапно. Порошкової бури вистачає 0,4 на літр, але дробовий предмет у бочку не покласти, тому беруть наступний цілий шматок. Вода і порошок стають розчином одразу, без запечатування.
| Одна шкура | Вода | Вапно | Порошкова бура, з округленням угору |
|---|---|---|---|
| мала | 2 л | 2 | 1 |
| середня | 4 л | 4 | 2 |
| велика | 6 л | 6 | 3 |
| величезна | 10 л | 10 | 4 |
Повна бочка малих шкур, 25 штук, забирає 50 вапна або 20 порошкової бури. Шкури кладуть у вже готовий розчин і тиснуть «Запечатати». Через 20 ігрових годин це «Просочена шкура». На знімку вікно ще англійською: 50 літрів вапняної води і 25 малих сирих шкур.
Танін краще ставити одразу
Поки шкури лежать у вапні, в іншій бочці вже можна варити танін. Одна колода дуба або акації і 10 літрів води за 24 години дають 10 літрів слабкого таніну. Ще одна колода і 10 літрів слабкого таніну за ту саму добу дають 10 літрів міцного. Дробову колоду не покласти, тому танін варять десятками літрів, а зайве лишають на наступну партію.
На кожну шкуру слабкого таніну потрібно стільки само літрів, скільки було води в першій ванні, і стільки само міцного. Міцний робиться з такого самого об’єму слабкого, тож слабкого варять удвічі більше.
| Одна шкура | Слабкий танін на саму шкуру | Міцний танін | Колод, якщо варити без запасу |
|---|---|---|---|
| мала | 2 л | 2 л | 1, вийде із запасом |
| середня | 4 л | 4 л | 2 |
| велика | 6 л | 6 л | 2 |
| величезна | 10 л | 10 л | 3 |
Наплічник зі шкіри забирає 8 шкіри. Вісім малих шкур якраз дають вісім. На них іде 16 вапна, або 7–8 порошкової бури, тобто чотири шматки бури, і близько шести колод дуба чи акації.
Ніж, потім ще дві ванни
Просочену шкуру дістають і кладуть у сітку крафту під ніж. Ніж можна поставити і на землі, якщо рецепт спрацьовує там. Вихід називається «Вискоблена шкура». Лисиця, песець і єнот дають одну малу. Ведмежа шкура дає величезні, і не одну.
| Просочена шкура ведмедя | Вискоблених величезних |
|---|---|
| малайський або панда | 2 |
| чорний | 2 |
| бурий або полярний | 3 |
Вискоблені шкури запечатують у слабкому таніні на 3 ігрові дні. Виходить «Підготовлена шкура». Поки йде ця ванна, решта слабкого таніну якраз устигає стати міцним.
Підготовлені шкури перекладають у міцний танін і знову запечатують, уже на 4,5 дня. У бочці після цього лежить «Шкіра». Усі строки в грі, не на годиннику комп’ютера.
У довіднику іконки шкур легко переплутати. Наведіть курсор на картинку в рецепті: підпис скаже, сира це шкура, просочена чи вже вискоблена. Приберіть курсор, і рецепт знову почне гортати варіанти.
Куди йде шкіра
Вісім шкіри збираються в «Наплічник зі шкіри», у нього шість комірок. Малі міхи кузні теж зі шкіри: дошки, цвяхи й планки і сама шкіра. Грубий міх зі шкури шкіру не бере, йому потрібна велика або величезна жирована шкура.
Кузня і ковадло у Vintage Story
«Міцна шкіра» з цієї бочки не виходить. Це окремий, пізніший рецепт. Звичайна шкіра ще йде на луки, щит, сідло, пращу, одяг і фарбування.
Жирована шкура — не шкіра
Якщо потрібні теплий одяг, ламеляр або наплічник мисливця, шкуру не дублять. У сітці її мастять витопленим жиром. Сирий шматок жиру не підходить. Однієї грудки витопленого жиру вистачає на чотири малі шкури, дві середні або одну велику. Лисиця, песець і єнот теж по чотири штуки на грудку. Малайському ведмедю і панді потрібна одна грудка, чорному, бурому і полярному дві.
Намащена шкура доходить до жированої за 48 годин. Де вона лежить, не важливо, і псуватися вона вже не буде. Прогрес видно, якщо навести на предмет. У ведмедя жирована шкура спершу з головою: ніж відокремлює голову від тіла. Наплічник мисливця дає чотири комірки.
Сиру шкуру без ванни і без жиру гра теж використовує, але лише в найпростішому одязі. Для шкіри і для жированої шкури це ще не готовий матеріал.
Об’єми, строки і вихід свірені зі статтями вікі Leather working і Pelt. Назви предметів узяті з української локалізації 1.22.7. Текст вікі поширюється за ліцензією CC BY-NC-SA.